+380 (32) 247 79 44
(097) 220 02 70, (066) 346 10 95, (063) 863 73 03
Контактна інформація Зворотній зв'язок

каталог

NASTO – зроблено у Львові

NASTO

На жаль, вітчизняних виробників деревообробного обладнання можна перелічити на пальцях якщо не однієї, то обох рук. Проте є й ентузіасти, які готові відроджувати галузь деревообробного машинобудування.

Бренд NASTO запалав на небосхилі українського верстатобудування навесні цього року, а запалив його Руслан Ющишин. Саме із ним ми спілкуємося про те, з яких причин успішний постачальник деревообробного обладнання та інструменту зважився будувати верстати, з якими перепонами він зустрівся та чим новий вітчизняний бренд вирізнятиметься серед інших.

– Руслане Ярославовичу, ви близько двадцяти років успішно торгуєте обладнанням та інструментом, налагодили його сервісне обслуговування, надаєте технічні консультації тощо. Усе відпрацьовано й іде повним ходом. Здавалося б, залишилося лише уміло «диригувати» процесом і отримувати задоволення, але ви чомусь замість спокійної дороги обрали бурхливу, незвідану гірську річку, яка будь-якої миті може піднести безліч неприємних сюрпризів. З чим пов’язане таке рішення?

– Хочу вам сказати, що насправді усе не так просто і не так безхмарно, як здається на перший погляд. Для функціонування усього згаданого щодня потрібно докладати багато праці – і праці важкої. Я це до того, щоб не виникало хибної думки, мовляв, стало нецікаво жити і вирішив побавитися у верстатобудування. Є три причини, які спонукали мене до цього кроку.

– І які саме це причини?

– Розпочну із двох, які можна віднести до категорії провидіння.

Перша: минулоріч випадково з’ясував, що у мене дуже серйозна підбірка присвяченої обробці металів літератури. Чомусь я впродовж багатьох років при нагоді купував ці книжки, хоча до моєї сфери діяльності безпосереднього відношення вони не мали. Коли ж постало питання налагодження металообробних процесів, без яких збудувати верстат неможливо, ця підбірка стала справжнім скарбом.

Друга – вже більш спонукальна. Я б навіть сказав – така, яка додала віри в успіх на етапі прийняття рішення про те, входити чи не входити у цю виробничу галузь. Одним із моїх партнерів є польська компанія «Fanum» – один з найпотужніших світових виробників верстатів з ЧПК.

Так ось, у одного із його засновників, який на той момент володів фабрикою із виробництва гнутоклеєних меблів, кілька років тому на виробництві виникла пожежа. Вогонь доволі суттєво пошкодив високотехнологічне деревообробне обладнання. Виробник обладнання відмовився виконувати ремонтні роботи. Найпростішим шляхом було б, напевно, придбати нові верстати замість пошкоджених, але поляки вирішили піти складним – реанімувати обладнання самостійно. Завдяки наполегливій праці та вірі в успіх вони успішно впоралися з цим завданням. Побачивши результат клопіткої верстатної роботи власник меблевої фабрики та головний фахівець із відновлення верстатів вирішив не обмежуватися досягнутим, а скористатися набутими знаннями та досвідом і організувати верстатобудівне виробництво. Так було покладено початок успішної діяльності компанії «Fanum». Це – як ілюстрація того, що неможливих завдань немає. Якщо є віра, то знайдеться й ресурс, кваліфіковані виконавці та усе інше.

– Цілком із вами погоджуюсь. Мабуть, є й третя причина, яка вже не належить до категорії провидіння?

– Так, така причина і справді є. За роки торгівлі обладнанням чимало деревообробників бідкалися, що їм потрібен той чи іншийспецифічний верстат, а ніхто із виробників не хоче взятися за його виробництво. Деякі з них закочували рукави і власноруч щось конструювали. Подекуди успішно, іноді – провально. Причому других – значно більше. От і виходить, що чимало вітчизняних деревообробників із їхніми специфічними верстатними завданнями кинули напризволяще. Мені така ситуація не подобалася, але необхідних для її вирішення засобів у мене не було. Щоправда, кожна розмова із таким деревообробником підштовхувала зробити крок у напрямку виробництва верстатів. Окрім того, у зв’язку із запровадженням мораторію на експорт необробленої деревини підприємства почали налагоджувати глибшу її переробку, що також потребує розширення верстатного парку. Це вже, так би мовити, створює економічне підґрунтя для організації верстатобудівного виробництва.

– Але є чимало верстатів закордонного виробництва – як дорогих європейських, так і дешевих китайських. Невже вони залишають ще якусь нішу і для обладнання NASTO?

– Ніша є завжди! От тільки її не завжди легко розгледіти. Наша амбітна мета – виготовлення обладнання, котре за ціною трішки дорожче від китайського, а за якістю і точністю обробки наближається до провідних європейських виробників.

– Мета і справді амбітна. Проте її реалізація насамперед потребує значних технологічних знань. У вас наявний такий кадровий ресурс?

– Що стосується етапу конструювання, то так. Зараз у NASTO працюють три високваліфіковані досвідчені конструктори, тож зацей етап я цілковито впевнений. Окрім того, розпочинаючи конструювання, ми проводимо дужебагато консультацій. Наприклад,під час розробки гарячого преса для склеювання заготовок у меблевий щит ми чимало часу присвятили вивченню особливостей використання клеїв ПВА, спілкуючись безпосередньо із їхніми виробниками. Окрім того, вивчали вітчизняні виробничі реалії. Саме через останнє й відмовилися від ідеї віялового варіанту преса.

Дещо складніше із виробничою частиною. Не із самим виробництвом – тут усе гаразд: 500 м2 площі, укомплектованої усім необхідним для виготовлення деревообробних верстатів сучасним обладнанням на відстані 35 км від Львова. Проблема стосується кваліфікованих виробничих кадрів. Повірте, дуже важко знайти, до прикладу,токаря чи зварювальника необхідного для нас високого рівня. Кількох таких нам вдалося розшукати. Їх достатньо для запуску виробництва та продукування кількох одиниць обладнання на місяць, але якщо говорити продалекоглядну стратегію розвитку, то цього ресурсу замало. Тому зараз дуже активно працюємо над пошуком виробничих кадрів високого рівня кваліфікації, а за потреби – їх навчання тощо.

– Ви згадали про прес для виготовлення меблевого щита. Окрім нього, чи є ще якийсь верстат у розробці?

– Це поперечний торцювальний верстат з пневмоприводом моделі VTP. Він дає змогу розпилювати заготовки товщиною до 160 мм та шириною 585 мм. Налінійці встановлено два кінцеві упори, завдяки чому можна торцювати заготовки двох довжин без переналаштування – достатньо лише опустити потрібний упор. Для легкого переміщення важких заготовок у обидві частини робочого стола вмонтовано рольгангові ролики.

Поперечний торцювальний верстат з пневмоприводом моделі VTP

 

Якщо я вже почав розповідати про деякі технічні характеристики, то не можу оминути увагою й преса, який обладнаний двома горизонтальними плитами, температуру нагрівання котрих можна змінювати у діапазоні від 30 до 90°С. Мінімальна товщина склеюваного щита дорівнює 5 мм, а максимальна – 80 мм. Зусилля притискання, що його створює гідросистема, – 2,7 т.

Прес для виготовлення меблевого щита

– Це серійні розробки?

– Так, цих два верстати розроблені для серійного виробництва. Звичайно, залежно від індивідуальних потреб будемо вносити в них певні модифікації.

– З приводу індивідуальних потреб – ви згадували покинутих напризволяще деревообробників із потребою виготовити специфічний верстат. Чи працюватиме NASTO із ними?

– Стратегічно у нас два напрямки роботи – серійний та індивідуальний. Тож ми готові реалізовувати у металі специфічні вимоги вітчизняних деревообробників. Наші двері завжди відкриті для нестандартних рішень – це ще одна із наших відмінностей від інших виробників.

– Ви згадували про кадрову проблему. Напевно, за такої ситуації важко виготовляти усі складові на одному виробництві?

– А це й не потрібно. Неможливо самостійно виготовляти усі складові деревообробних верстатів, чи то пак виготовляти, звісно, можна, але про жодну високу якість у такому випадку мовбути не може. Звичайно, що багато складових ми закуповуватимемо у перевірених виробників, наприклад, пневматичні, гідравлічні, електричні вузли. На початках на стороні замовлятимемо й металеві деталі, що потребують ювелірної точності виконання, а в подальшому налагоджуватимемо власне виробництво деяких з них. Це нормальна практика чи не всіх виробників – чи то верстатів, машин чи літаків.

– Хто основний споживач NASTO?

– На даному етапі це – українські середні підприємства, де вже налагоджене лісопиляння та сушильне господарство і котрі готові поглиблювати переробку деревини. Є амбітні плани виходу на ринки інших країн, проте спочатку потрібно міцно закріпитися на вітчизняному, здобути собі ім’я.

– Руслан Ярославович, настав час завершального і, напевно, найголовнішого запитання. Чому український деревообробник має віддавати перевагу обладнанню NASTO?

– Як було вже сказано, я близько 20 років працюю у галузі. За цей час багато деревообробників

познайомилися зі мною особисто, а ще більше – заочно. Усім їм добре відомий мій особистийвідповідальний підхід до роботи, який автоматично поширюється і на виробництво деревообробного обладнання NASTO.

Отож, новачок уже має величезний кредит довіри серед деревообробної спільноти. Тепер нам, мені особисто та усій команді NASTO зокрема, треба цей кредит не розгубити, а зміцнити його матеріально, себто якісним обладнанням, дотриманням термінів, якісним сервісним обслуговуванням. Я вірю, що ми це можемо зробити, інакше у нас із вами не було б нинішнього предмета розмови.

– Бажаю вам успіхів на ниві деревообробного верстатобудування.

Деревообробник №6 (396) 29 травня – 25 червня 2017 року

Зворотній зв'язок